Євген КАМІНСЬКИЙ, професор, завідувач відділу трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України
Принаймні саме так вважають в Інституті міжнародної безпеки Російської академії наук. Там виходять із того, що на сучасну міжнародну систему досі впливає політико-ідеологічна спадщина холодної війни. Американські й особливо російські політики досі живуть під знаком геополітичного суперництва. Попри той факт, що сьогоднішня глобальна безпека базується на значній мережі обмежувальних факторів, закріплених міжнародними договорами та спеціально створеними інституціями, досить багато експертів слушно вважають й аргументовано доводять вирішальну роль ядерного стримування. Тільки в цьому контексті можна розглядати те, що саме в умовах крайньої напруженості в російсько-американських відносинах, яка склалася наприкінці 2008 року, постала ідея перезавантаження.
Минулого тижня в Росії відбулася досить знакова подія: «Архіпелаг ГУЛАГ» було включено в шкільну програму. Як повідомляють російські ЗМІ, це було зроблено за дорученням глави уряду РФ Володимира Путіна, який виконав обіцянку, дану вдові письменника Наталії Солженіциній. «Ця книга є затребуваною. І без знання того, що тут викладено, у нас не буде повної уяви про нашу країну, і ми з труднощами зможемо думати про майбутнє», - відзначив Путін на зустрічі з Наталією Солженіциною. В інтерв'ю російським ЗМІ вдова письменника розповіла, що наприкінці свого життя її чоловік визнав необхідність скороченого видання «Аргіпелагу ГУЛАГ» російською мовою. Згодом після смерті Солженіцина Путін зустрівся з його вдовою і пообіцяв включити таке видання в шкільну програму.
Богдана КОСТЮК
Євген КАМІНСЬКИЙ, професор, завідувач відділу трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України 
