П'ятниця, 12 листопада 2010 10:00
 Тарас ПЛАХТІЙ, товариство "Малого кола"
Впродовж часу, що минув після перемоги Партії регіонів на президентських виборах, вона неухильно і жорстко здійснювала власну політику цілком визначеного напрямку. Така її діяльність щораз більше посилювала підозри, що кожен крок по згортанню демократичних процесів в державі та здачі національних інтересів на користь інших держав, по витісненню української мови та всього українського із суспільного життя, по формуванню жорсткої владної вертикалі та становленню авторитарного режиму є елементами концептуального плану дій, напрацьованого впродовж п'яти минулих років не однією інституцією північної сусідки.
|
П'ятниця, 05 листопада 2010 12:41
 Максим СТРІХА, доктор фізико-математичних наук, письменник
Будь-який політичний режим потребує власної легітимації - в очах як власних співгромадян, так і світового співтовариства. І гуманітарна політика є, крім усього, потужним інструментом такої легітимації, оскільки оперує тими сферами, які раніше прийнято було визначати як «ідеологічні». Тим часом про осмислену гуманітарну політику нової влади говорити складно бодай тому, що незрозуміло, яким чином і ким виробляються рішення, що лягають сьогодні на стіл верховному арбітрові - президенту.
П'ятниця, 05 листопада 2010 12:17
 У день місцевих виборів в Україні, 31 жовтня, на головному російському каналі - «Первом» - показали пародію на президента України Віктора Януковича. Назвати відео, яке було продемонстроване у гумористичній програмі «Большая разница», смішним - важко. Особливого сміху воно не викликало. Та й головною метою цієї пародії явно було не викликати у глядачів просто сміх. Ряд експертів одразу зробили висновок - Росія у такий спосіб робить попередження Януковичу. Кремль не задоволений тим, що Україна підписала із Білоруссю договір про транспортування венесуельської нафти трубопроводом «Одеса-Броди», - розповів «Українському Слову» в інтерв'ю на цю тему експерт з проблем міжнародної безпеки Євген ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ.
|
Четвер, 28 жовтня 2010 12:52
 Уляна ЛИБА
Ви ніколи не задумувались, чому «нестоличні» міста Польщі - такі як Краків, Вроцлав, Гданськ - небезпідставно можна назвати цікавішими та відомішими, ніж сама Варшава? Чому ці міста за рівнем розвитку не поступаються столиці? Чому, наприклад, у Кракові більше п'ятизіркових готелів, ніж у Варшаві? Мабуть, справа тут не тільки в туристичній привабливості міст. Успіх польських міст - у їхній незалежності від центральних органів влади. Наш найближчий західний сусід успішно провів реформу місцевого самоврядування - польські міста стали самі собі господарями і не зобов'язані віддавати всі гроші до столиці... Україна сьогодні - в очікуванні результатів виборів до органів місцевого самоврядування. Якими б не були ці результати - вони однаково нічого не змінять у житті українських міст та сіл. Перед цьогорічними місцевими виборами особливо хочеться наголосити на тому, що треба міняти не людей, а саму систему.
Четвер, 28 жовтня 2010 09:20
 Микола РЯБЧУК
Вісім років тому у варшавському Бельведері на неформальній зустрічі за круглим столом представників української влади та опозиції Хав'єр Солана, котрий був тоді серед модераторів, кинув крилату фразу, що стала епіграфом до діянь не лише українського уряду, а й десятків подібних режимів «імітаційної демократії». Він закликав українців навчитися грати за правилами, а не гратися з правилами. Леонід Кучма зі своїми прибічниками явно зіґнорував цю пораду, спровокувавши у підсумку всенародне повстання, зване Помаранчевою революцією. Його опоненти, однак, повелися ненабагато краще: вони продовжили забавляння з правилами, поборюючи, щоправда, цим способом не так супротивників, як одне одного. Розчарування населення і в демократії, і в національній ідеї стало закономірним наслідком цих безвідповідальних ігор, полегшивши реставрацію в Україні старого режиму у ще потворнішій, донбасько-луб'янській формі.
|
|
|
| Сторінка 1 з 26 |
