Днями у Києві презентовано книгу "Світ Миколи Лисенка. Національна ідентичність, музика і політика України ХІХ - початку ХХ ст.". На жаль, поява цього унікального видання лишилась майже непоміченою українськими ЗМІ, і це - одна з ознак байдужості до культури, мистецтва України не стільки з боку журналістів, скільки з боку власників мас медіа та влади. Себто, з боку тих, "хто платить гроші і музику замовляє".
Щодо самої книги та її кошторису, то "Світ Миколи Лисенка..." видано двічі: англомовне видання - за кошти канадських українців; україномовне - у рамках ґрантових програм Посольства США в Україні. Щодо музики, то до книги включені ноти та слова народних пісень в обробці Миколи Лисенка; ноти його власних творів тощо. Про історію написання книги "Українське Слово" просить розповісти одного з її авторів - музикознавця і піаніста Тараса ФІЛЕНКА який, постійно проживаючи у США, вирвався в Україну з метою презентувати книгу у різних куточках країни. Другий автор, "головний двигун" роботи над книгою, за висловом пана Тараса - це його мати Тетяна Булат, яка, на жаль, уже пішла з життя.
Уляна ЛИБА
Чимале нашарування міфів, яким вкриті українські гуманітарні науки, повною мірою відбувається й у книговидавничій справі. І нам іще належить відкрити правду - для світу, а передусім - для самих себе. Свого часу для мене, студентки перших курсів Інституту журналістики Київського університету, справжнім відкриттям став той факт, що зовсім не Іван Федоров був українським першодрукарем. Про те, що це - черговий «імпортований» із північного сходу міф ми дізналися завдяки курсу професора Миколи Тимошика «Історія видавничої справи». До Свята знань, яке для українських школярів та спудеїв, утім, досі подекуди залишається «святом хибного знання» - наша розмова з автором підручника та курсу «Історія видавничої справи», дослідником наукової спадщини Івана Огієнка Миколою ТИМОШИКОМ.
Василь ОВСІЄНКО
Микола РЯБЧУК
