Богдана КОСТЮК
Отже, сталось: перший візит у статусі Президента України Віктор Янукович здійснив до Брюсселя. І, відповідно до тональності ЗМІ у країнах Євросоюзу та у Росії, можна збагнути: наступний закордонний візит Президента Януковича - до Москви - буде аж ніяк не таким по-весняному натхненним... Навряд чи 5 березня Москва буде такою ж люб'язною до Віктора Януковича, яким був 1 березня Брюссель (навіть географічні «ляпи» нового Президента України тактовно не вип'ячувались...).
І справа не лише у традиції посміхатись і розмовляти ввічливо, як то прийнято на Заході, а й у тому, що подорож до столиці ЄС (а разом й інаугурація Януковича 25 лютого) «розвіяла один великий міф... міф про те, що Україна за Президента Януковича віддалиться від Європи і зблизиться з Росією», як про це написано у редакційній статті популярної російської газети «Коммерсант». І ще справа у тому, що за усіх своїх вад, Вікторові Януковичу значно більше подобається бути Президентом європейської держави України, ніж губернатором Малоросії. І також справа у тому, що Президент Янукович зацікавлений у переведенні взаємин між Україною та ЄС на ділову платформу, бо ж бізнес є бізнес. А бізнесу, що стоїть за спиною нового українського Президента, вельми хочеться закріпити свої позиції на євросоюзівському ринку і отримати гарантії для нормального функціонування та розвитку на теренах ЄC... Щодо ринку російського, то українські бізнесмени чудово розуміють, що у них немає можливості розширити свою присутність на території РФ: коштів не вистачить як мінімум...
Сам Президент В.Янукович у Брюсселі висловився чітко: європейська інтеграція залишається пріоритетом зовнішньополітичного курсу України, також це «стратегія для здійснення системних соціально-економічних реформ...». Після зустрічі з Президентом європейської комісії Жозе Мануелем Баррозу Віктор Янукович повідомив журналістам: «Ми домовились, що ключовим завданням є продовження переговорів щодо підписання Угоди про асоціацію, включаючи створення поглибленої зони вільної торгівлі».
Міністр закордонних справ України Петро Порошенко для свого відомства та європейських партнерів визначив ще один важливий пріоритет: діалог щодо скасування візового режиму для українців. Імовірно, саме ця - візова - сфера чи не найбільше турбує пересічних українців, котрим ой як набридло збирати стоси документів для отримання шенгенської візи.
Політолог і публіцист з Болгарії Стефан Чавдаров розказує про досвід своєї країни у скасуванні візового режиму. «Насправді, саме проблеми з візами дратували болгар найбільше до того, як Болгарія вступила до Євросоюзу. Тепер іноді міркую: от мріяв раніше поїхати до Парижа, але завжди зупиняла думка про те, скільки часу і нервів витрачу на збір документів, які треба подавати до Консульства Франції. Тепер - аби були кошти і вільний час для романтичного вікенду у Парижі! Думаю, що саме інтенсифікація - або навпаки гальмування - візового діалогу між Україною та ЄС і є тим індикатором, який інформує про наявність або відсутність серйозного наміру поглиблювати співпрацю на всіх рівнях», - каже він.
На тему євроінтеграції України міркує і директор Польського інституту у Києві Єжи Онух. «Для України вельми важливо, щоб представники інтелігенції мали змогу глибше співпрацювати з європейськими колегами. Крім спрощеного візового режиму, українські інтелектуали та студенти мусять мати змогу напряму працювати з колегами в Європі над певними розробками та проектами - а це означає не лише можливість їздити одне до одного. Але і наявність нормального фінансового і технічного забезпечення цієї міжнародної роботи. Тому в рамках «Східного партнерства» у багатьох програмах і проектах Ради Європи передбачена така інтелектуальна складова...», - говорить Єжи Онух.
До речі, представники кримськотатарської, грецької, болгарської громад у Криму готують свої пропозиції для залучення ресурсів ЄС у рамках «Східного партнерства» для поглиблення співпраці з країнами Євросоюзу у сфері науки та культури, для студентського обміну та обміну цільовими проектами у галузі розвитку громадянського суспільства. Про це ідеться у повідомленні Кримського незалежного центру журналістських розслідувань.
Експерт Ради Європи з питань культури Олександр Буценко вважає: «Східне партнерство» та інші програми, які Брюссель запропонував Україні, треба якнайактивніше використовувати: це унікальний шанс долучитись до процесів, які відбуваються в Європі, і долучатись до них зможуть не політики та олігархи (їхні родини, їхній бізнес уже давно існують в Європі) - а саме громадськість. Тож у справі європейської інтеграції саме українська громада повинна підтримати лідерів своєї держави, надати поштовх знизу, саме тоді можна сподіватись на успіх!».
Справді, історичний досвід України дає змогу стверджувати: разом і батька легше бити, і розбиті шляхи ладнати й долати... Незалежно від того, куди ці шляхи ведуть: на захід, на Схід, чи в українську глибинку...
