Українське Слово

Петро АНДРУСЕЧКО, Польща

Жалоба завершилася, принаймні її офіційна частина, і політика повернулася. Маршалек Сейму Броніслав Коморовський призначив дату дострокових виборів. Перший тур відбудеться 20 червня, другий - 4 червня. Протягом тижня після катастрофи польські політики в більшості здали іспит - уникнули політичної конкуренції. Питання в іншому, чи вдасться їм зберегти траурні обличчя у недовгій передвиборчій кампанії? В іншому випадку нас чекає чергова польсько - польська війна.

Віктор КАСПРУК

У той час, як західний світ і Сполучені Штати весь час намагаються ввести більш ефективні санкції, які могли б заблокувати продовження ядерної програми Ірану, вони, схоже, повністю ігнорують питання розквіту партнерства між президентом Ірану Махмудом Ахмадінежадом та президентом Венесуели Уго Чавесом. Адже цей стратегічний альянс забезпечує іранському режиму підпільні джерела урану, допомагає йому уникнути обмежень на торгівлю і фінансування та надає можливість близькосхідним терористам отримувати доступ до зброї з арсеналу Уго Чавеса.

Корупція залишається пекучою проблемою українського життя. Про це свідчать як рейтинги міжнародних організацій (Transparency International «опустила» Україну на 146 місце за рівнем корупції з поміж 180 держав світу), так і самі громадяни країни (до 86% українців вважають корупцію дуже поширеним явищем у державі). Міжнародні організації також відзначають, що з боку нової української влади не помітні серйозні наміри боротися з корупцією або принаймні зменшити її вплив на життя і державних інституцій, і суспільства. Донедавна подібні проблеми стояли перед Грузією - але на сьогодні Transparency International називає цю кавказьку державу «успішною у боротьбі та запобіганні корупції». Яким чином грузинам вдалось побороти «спрут корупції»? Про це під час телемосту між Києвом і Тбілісі (у рамках антикорупційної конференції, організованої міжнародним фондом Open Ukraine та National Endowment for Democracy (США) розповів Каха БЕНДУКІДЗЕ, державний міністр Грузії з координації реформ (2004-2008).

Юлія ЛАТИНІНА, www.ej.ru

Стіна Посольства Польщі завалена квітами. По телевізору в прайм-таймі пустили «Катинь». У Росії оголошено національний траур, Путін особисто в наметі віддає розпорядження з відправки тіл, і на сайті Медведєва - співчуття польською мовою. Мені вперше за багато років не соромно за свою країну. Якби ми поводилися так завжди, не було б ні серпневої війни, ні «газової», ні Катині-2, і Росія користувалася б серед своїх колишніх колоній тією ж пошаною, що й Британська імперія. 

Валерій МАЙДАНЮК

Росія і далі продовжує вести інформаційну, ідеологічну війну проти України, її об'єктивної історії та героїв українського народу, борців за його національне визволення. Кремль вже не обмежується підкупом маргінальних словацьких чи польських депутатів, німецьких «партнерів», а намагається знайти союзників у боротьбі проти української історії вже навіть у Південній Америці. А оскільки навіть там мало хто згодний підтримати російську «месіанську» політику та їхнє бачення історії, то Росія звертається за підтримкою до країн-ізгоїв та диктаторських режимів у різних точках земної кулі, щоб створити враження ефекту масовості. Начебто не лише одна Росія виступає проти УПА, так само як не лише одна Росія визнала фсбешні політичні проекти - Абхазію та Південну Осетію,  їх бо ж «визнали» ще й Нікарагуа та Науру - вже «міжнародна спільнота».

«Що робити з Україною - Європа не знає. Чому? Тому що Україна сама не знає, що робити з собою»... «Ми можемо критикувати Європу за поверховість, за недостатньо концепційні підходи до України, але скажіть, будь ласка, які підходи у нас? Що зроблено в Україні для розуміння того, що таке Європа?!»...  «У Європі дуже розвинене відчуття свого і чужого. Оця дихотомія, дисплазія між європейським і варварським десь у європейській підсвідомості ще існує»... «Вихідці зі Східної і Південної України перше, що роблять, кажуть, що вони русскіє. А після того, як вони сказали, що вони русскіє, вони не знають, хто вони. І вони дуже легко відмовляються від російської мови, їхні діти абсолютно не хочуть розмовляти російською мовою».  

Євген ПЕТРЕНКО

«Досі кремлівське керівництво уникало пояснення своїм громадянам справжніх фактів і подій у Катині, та і в цілому справжньої історії радянської Росії. Але перегляд не може обмежитись польсько-російськими відносинами, повинні бути вирішені історичні протиріччя між Росією і Прибалтійськими країнами, Грузією та Україною»... «З поляками російське керівництво також відмовлялося говорити про сталінські злочини і ображалось, що вони не втомлювались нагадувати росіянам про історичну правду і факти, які піддають сумніву взагалі людську подобу і походження сталінського режиму».

Олександр МАЙБОРОДА, доктор історичних наук, професор, заступник директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса НАН України

Серед топ-новин останніх тижнів однією із центральних були підсумки українсько-російських переговорів щодо ціни на газ. Кремль, як пушкінська стара, вже не хоче бути тільки учасником модернізації української газотранспортної системи. За повідомленням ЗМІ, не названий російський високопосадовець озвучив бажання Росії стати співвласницею української ділянки «труби». Власність, як відомо, є правовою підставою для використання будь-яких засобів щодо її захисту, особливо якщо трапляється замах на неї. Приміром, підрив її якоюсь невстановленою особою або невідомо ким спровоковані суспільні заворушення біля неї.

Богдана КОСТЮК

Лауреатом престижної, ба навіть найавторитетнішої у журналістиці Пулітцерівської премії уперше стало інтернет-видання. Отже, знайомтесь: інформаційно-аналітичне інтернет-видання ProPublica, разом із The New York Times Magazine, отримали премію за репортаж про лікарів, які рятували людей в одному зі шпиталів у Новому Орлеані після урагану Катрина. Гаслом видання - і головним завданням діяльності - є «журналістика в інтересах суспільства». Тож «на шпальтах» видання можна знайти і «гарячі новини», і журналістські розслідування, і репортажі з «гарячих точок» та провінційних містечок Америки.

Оксана ПАХЛЬОВСЬКА, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Римський університет «Ла Сап'єнца»

Я не знаю, що сталося.

Але знаю, що на кожен ідеологічний туман знайдеться пояснення про туман атмосферний. А на кожну ксенофобську патологію - пояснення технічної несправності.

Так відбувається, коли імператив історичної пам'яті сприймається як «сведение счетов».