Українське Слово

Призначення історика Валерія Солдатенка директором Інституту національної пам'яті сприйняли неоднозначно. Опозиційні політики заявляють, що новий директор виконуватиме політичні замовлення. А історики, які досліджують колективізацію та Голодомор, закидають йому неокомуністичне трактування трагедії: мовляв, Голодомор був платою за індустріалізацію і, якби не трагічний 1933-й, то не було б переможного 1945 року. Сам Валерій Солдатенко такі звинувачення відкидає. Про своє призначення, плани роботи на новій посаді та погляди на історію він розповів Радіо Свобода.

Андрій КОКОТЮХА

Пропоную дублювати іноземні, крім російських, фільми українською мовою, а субтитри до них додавати російські. Але не навпаки.

Станом на середину червня поточного року єдиним офіційним антифашистом в Україні вважався Дмитро Табачник. Тобто, він переконав себе, що в Україні є фашизм, і опублікував на цю тему низку статей. Потім зібрав усі ці антифашистські листівки в книгу під назвою «Фашизм в Украине», де назвав «фашизацію» головною українською небезпекою. 3 липня про свій намір взяти активну участь у цій визвольній боротьбі офіційно заявив ще й депутат-регіонал Олег Царьов.

Клаус БАХМАНН, професор політології у Вроцлавському університеті та Вищої школи соціальної психології у Варшаві

Хвиля конформізму, патріархалізму та репресивності, що, як повінь, прокотилася Польщею після катастрофи під Смоленськом, змела з політичної сцени всіх контроверсійних, виразних політиків, навіть найбільш репресивних і патріархальних. Хто мав погляди, намагався приховати їх так, як тільки міг. Унаслідок туги за "справжнім батьком" виборча кампанія звелася до бійки когутів, позбавленої будь-якого сенсу. Качинський мав удавати, що є аполітичним і толерантним батьком нації, хоча таким не є і не був. Коморовський нічого не мусив удавати, тим паче, що має всі якості, які приписують справжньому чоловікові та батьку, голові традиційної сім'ї.

Богдана КОСТЮК

У ці дні Кіровоград, як і вся Україна, відзначає 20-річчя ухвалення Декларації про державний суверенітет. Але якраз у цьому обласному центрі ювілей держави співпав з ювілеєм одного з творців УНР - 130-річчям від дня народження Володимира Винниченка. В історію України Винниченко увійшов як один з керманичів УНР, в історію Європи - як державотворець, політолог, маляр і драматург.

Мойсес НАІМ, венесуельський письменник, економіст і аналітик, головний редактор журналу Foreign Policy

Чому країна, яка має найкращих у світі хакерів і здатна проникнути в найкраще захищені комп'ютери інших країн, вирішує розмістити в передмістях американських міст шпигунів, які діють украй тупо і яким платять за допомогою закопаних у парку паперових пакетів, заповнених грішми? Здивування, яке викликає затримання десяти російських шпигунів, що роками жили під прикриттям в американському суспільстві, спричинене не тим, що російські розвідувальні служби залишаються такими самими активними, як і завжди. Усі країни шпигують за своїми суперниками чи сусідами, а ті й собі шпигують за ними. По-справжньому дивує те, що керівники російської розвідки вирішили витрачати стільки грошей - і так довго - на такі марні зусилля.

Радник і член правління Центру стратегічних і міжнародних досліджень при університеті Джона Хопкінса Збігнєв Бжезінський вже давно відійшов від участі в поточному політичному житті США, проте його досі вважають сірим кардиналом у Білому домі. Він консультує американських політиків із питань зовнішньої політики. Існує думка, що його погляди серйозно впливають на зовнішньополітичний курс США. Опоненти Бжезінського називають його пропагандистом світової гегемонії США й «апологетом краху СРСР». Довгий час цей експерт із геополітики був одним із провідних ідеологів зовнішньої політики США. Ще 1994 року автор «Великої шахівниці» зазначав: «Росія може бути чи імперією чи демократією, але не тим й іншим одночасно. Без України Росія перестає бути імперією, з Україною ж, підкупленою, а потім і підпорядкованою, Росія автоматично перетворюється на імперію», - слова, які як ніколи актуальні сьогодні.

Володимир ПОЛЯКОВ, Ярослав МАКІТРА

Скандальний законопроект 6601 є лише "червоною ганчіркою" для опозиції, щоб приховати інші більш потужні технології маніпулювання та фальсифікацій народного волевиявлення на місцевих виборах. Звісно ж новий закон про місцеві вибори відкриває чимало шляхів для викривлення результатів голосування, проте не менш небезпечними є інші латентні технології, які ми й спробуємо розглянути.

Марія ТОМАК

Протягом останніх семи років нам із вами довелося стати свідками народження та дорослішання українського фестивального руху - явища, що перебуває на стику автентичної та модерної музики, народної культури та сучасного мистецтва, літературних традицій та новаторства. Чи зіп'явся вже цей рух на ноги? Тут думки навколофестивальних експертів розходяться. Але очевидними є два аспекти: по-перше, український фестивальний рух набув відносної масовості (фести як маячки засвідчили існування продуктивних форм культурного життя в багатьох регіонах України, включно зі східними та південними), по-друге, переважна більшість фестивалів позбавлена яскраво вираженого політичного підтексту (як то було з «класикою жанру» - «Червоною рутою-89»), але має чітку українською орієнтацію, дотримується курсу на збереження та культивування свого, що, втім, не заважає організаторам озиратися довкола та помічати цікаві світові «артефакти». Повною мірою це стосується й семирічної «Країни Мрій»,яка стараннями Олега Скрипки з'явилася на культурній мапі України 2004 року.

Інна ВЕДЕРНИКОВА

Підвищення тарифів на послуги ЖКГ до рівня їхньої собівартості - жорстка умова МВФ, висунута Україні. Дверцята мишоловки за Януковичем майже захряснулися. Він або робить реформи, або грається в реформи. Він або розумний, або вродливий. Третього не дано. Закон про створення національної комісії регулювання ринку комунальних послуг став другим (після секвестру бюджету) сигналом його команди Міжнародному валютному фонду та електорату. Нібито робить. Документ був ухвалений цього тижня і за офіційною версією:

Віктор КАСПРУК

Останні двадцять років спостерігається розширення і прискорення процесу глобалізації, під час якого прослідковується економічний розрив між багатими і бідними країнами. Фактично паралельним курсом просувається процес в країнах, котрі належать до арабсько-мусульманської культури, розчарованих західною модернізацією. Політичні еліти цих держав намагаються видати своєму населенню, що це саме глобалізація, а не їх захланність, недолугість і непрофесіоналізм стали причиною збільшення масштабів убогості і страждань.