Українське Слово

"Нас врятує тіньовий сектор. Насправді, виробництво не зупинилося - у магазинах не стало менше товару. Виробництво наявне, але воно чим далі, тим більше переміщується у тіньовий сектор, який, за моїми оцінками, становить до 60%. Але в чому мій прогноз справді песимістичний - це в оцінці соціально-економічної політики уряду. На превеликий жаль, прем'єр-міністр відкидає - не на словах, а на ділі - партнерство влади і бізнесу. А без цього партнерства неможливо наповнити бюджет, а отже, й забезпечити належний соціальний захист громадянина."

Про перспективи подолання економічної кризи, зарубіжні та українські підходи до стабілізації соціально-економічної ситуації, рятівну роль тіньового сектору та стратегічні ініціативи, яких не вистачає нашій країні, "Українському Слову" розповів директор Інституту відкритої політики, заступник голови Української республіканської партії "Собор", доктор економічних наук Михайло ДОВБЕНКО.

Закінчився передбачений законом термін подачі до ЦВК документів кандидатів на посаду Президента України у виборах, які мають відбутися в січні 2010 року. У зв'язку з тим  вже є офіційні звернення до мене, як Голови ПУН, висловити моє ставлення до зареєстрованих кандидатів і довести його до відома членства ОУН.

Я не бачу потреби аналізувати ситуацію т. зв. технічних кандидатів чи з комуністичного, соціалістичного і виразно антиукраїнських блоків, бо наше членство не має труднощів розібратися «хто є хто».

Всіх інших я розглядаю з позиції інтересів Української Держави і Нації та наскільки їхня дотеперішня діяльність відповідає ідеологічно-світоглядовим та програмовим засадам ОУН. Беру також до уваги їхні заяви чи декларовані програми, пам'ятаючи, що в минулому вони неодноразово декларували їх перед виборами, але дуже часто забували про ті зобов'язання після виборів. 

Іван ОЛЬХОВСЬКИЙ

У вересні 1956 року під час угорських подій полк піднімають по тривозі. Літаки беруть курс на Староконстянтинів. Тут літаки дозаправляють, чіпляють бомби, видають комплект кулеметних патронів і ставлять завдання розбомбити металургійний завод у місті Чепель поблизу Будапешта. Їхні фронтові бомбардувальники Іл-28 уже минули місто Дебрецен, і ось командир ланки, старший лейтенант Блінов дає команду спуститися на бриючий політ і обстріляти біженців. Ця команда ніби вогнем обпекла Валерія Корицького: "Це ж явний злочин - знищувати беззбройних людей!". Валерій миттю викидає усі бомби, піднімає передній кулемет угору і вистрілює у повітря усі 900 патронів. Таку ж команду дає стрільцеві-радистові сержанту з Кубані Калениченку, і той також випускає у повітря весь боєкомплект із хвостового кулемета. Зрозуміло, командир ланки Блінов бачив, куди лягли бомби і кулі літака Валерія Корицького. Зрештою, це зафіксували і фотокамери.

Наталія РЕВА, історик

Одним з найбільш суперечливих питань, пов'язаних з історією українського визвольного руху періоду Другої світової війни, є питання трагічних подій на Волині влітку 1943 року.На початку липня 1943 р. Українська повстанська армія повідомила кожне польське село на Волині, щоб його мешканці за 48 годин "вибралися за Буг або Сян - інакше смерть". Керівництво Армії Крайової (збройних сил польського підпілля періоду Другої світової війни) натомість видало сувору директиву, в якій зобов'язало всіх поляків залишатися на місці свого довоєнного проживання, щоб Польща не втратила Волинь.

Євген ПЕТРЕНКО

У Росії відзначали День народної єдності - і вперше за останні роки він пройшов практично без ексцесів. ОМОН нікого не кидав на землю, шовіністи не викрикували своїх гасел у центрі Москви, члени промосковських організацій не співали пісень на Васильєвському спуску, і навіть ніхто не побився.

Офіційну тональність святкуванню Дня народної єдності задав президент Дмитро Медвєдєв. 4 листопада у Суздалі, у Свято-Євфімієвському монастирі, він взяв участь у церемонії відкриття пам'ятника-каплички князеві Дмитру Пожарському. Відтворення цієї каплички, зруйнованої у 1930 році, Медвєдєв підтримав ще у 2007 році, коли був віце-прем'єром. Останнім часом президент часто присвячував свої виступи розстановці акцентів у подіях російської історії. На цей раз він нагадав, що власне на Володимирській землі на початку ХVІІ століття вирішувались завдання по відновленню російської держави.

Виявляється, ще є в середовищі європейської інтелектуальної еліти ті, хто не втомився від України. Один з них - провідний британський журналіст, автор статей на економічну і політичну тематику у британських і міжнародних виданнях (The Financial Times, The Daily Telegraph, The Banker). Українська тематика перебуває у сфері інтересів Ніколаса КОЧАНА, тож він охоче поспілкувався з українськими журналістами і політологами у рамках Київського безпекового форуму. Ми ж звернулися до нього із запитанням - чому погляд офіційного Лондона знову зупинився на Україні?

Євген ПЕТРЕНКО                

9 листопада світ відзначає 20-річчя повалення Берлінської стіни. Ця подія стала етапною для формування світу, в якому ми нині живемо. Прагнення Михайла Горбачова, чи не єдиного комуністичного лідера СРСР з людським обличчям, реформувати комуністичний режим, привело до глибокої кризи весь комуністичний табір, що в результаті завершилось його падінням. Але це вже була остання фаза кризи, з якої виходу не було. У кризу цю систему загнали її творці, бо вони хотіли створити щось таке, що взагалі існувати не може за визначенням.

Серед колег-журналістів чимало таких, хто критично ставиться до прогнозів експертів міжнародних інституцій - мовляв, їм треба відробляти гранти і зарплати. Але варто озирнутися довкола - і можна побачити, що майже апокаліптичні прогнози фахівців ООН, Світового банку та Європейського банку реконструкції і розвитку, принаймні щодо кліматичних змін, мають під собою підґрунтя. Десь в історії загубились морозні, засніжені зими мого дитинства, натомість у році явно збільшилась кількість сонячних літніх і "мокрих" весняно-осінніх днів. Щороку дужчають нетипові раніше для Києва шквальні вітри, а Карпати потерпають від повеней. То на що розраховувати за 5 - 10 - 20 років українцям та їхнім європейським сусідам? За відповіддю я звернулась до професорки Маріан ФЕЙ, яка працює зі Світовим банком над "Звітом про світовий розвиток", в якому і розкриваються небезпеки змін клімату.

"Нехай європейці хоча б міліардик підкинуть. У них гроші є, нехай "розкошеляться". З такими  словами прем'єр-міністр Росії Володимир Путін цього тижня закликав Європейський Союз допомогти Україні розрахуватися за російський газ, знову лякаючи Європу новорічним відключенням блакитного палива. Директор енергетичних програм київського Центру "НОМОС" Михайло Гончар виловив впевненість, що такими заявами російський прем'єр намагається хоч якось покращити ситуацію самого "Газпрому", який перебуває у скрутному фінансовому становищі, а також переконати європейців у доцільності будувати "Північний потік" в обхід України. У який спосіб "Нафтогаз" може розрахуватися із російським монополістом, як цьому перешкоджає підвищення соціальних стандартів в Україні і чому Путін знову йде на провокацію - про це та інше у розмові з експертом Михайлом ГОНЧАРОМ.  

Наталія РЕВА, історик

Українська історія складається з безлічі міфів. Частина з них має під собою реальний історичний ґрунт, але більшість - лише міфи, які часто приносять нам, українцям, тільки шкоду. Одним з таких міфів, старанно створених і підтримуваних радянськими спецслужбами та їхніми ідейними послідовниками, є міф про історичну й культурну окремішність Галичини від решти території України.